1. Технологічна Карта Вирощування Гречки
2. Технологічна Карта Вирощування Гороху

Б/т на 1 укіс (еспарцет) 2. Озима пшениця 3. Цукровий буряк 4. У харчуванні людей з надмірною вагою та хворих на цукровий діабет. Природні води. Технологии » Технологическая карта выращивания озимой пшеницы.

Аграрна технологія (технологічна карта) високоврожайного вирощування гречки в умовах України Попередники при вирощуванні гречки Для одержання високих врожаїв гречку треба розміщати на родючих, чистих від бур`янів полях. Кращими для неї є просапні (картопля, буряки, кукурудза), які удобрювались і за якими проводився належний догляд. Гарні попередники також зернобобові культури, озима пшениця, льон, люпин. Гірші — ярі зернові, соняшник, сорго. Обробіток грунту перед посывом гречки Основний обробіток після стерньових попередників починають з лущення стерні вслід за збиранням урожаю на полях засмічених однорічними бур`янами дисковими знаряддями на глибину 6-8 см, засмічених кореневищними бур`янами (пирій, свинорий) — у двох напрямках на глибину 10-12см, — коренепаростковими бур`янами (осоти, молочай, березка польова та інші) — на глибину 12-14см безвідвальним лемішними лущильниками або плоскорізними знарядями. Через 12-14 днів, після масового проростання бур`янів, поле орють на зяб плугами з передплужниками на глибину 23-25см а на дерново-підзолистих грунтах — на глибину орного шару (18-20см).

Після збирання пізніх просапних культур (буряків, картоплі) чисті від бур`янів поля обробляють дисковими боронами БДТ-7, БДТ-10 або плоскорізами (наприклад КПГ-2-150) на глибину 23-25см без попереднього лущення. Весняний обробіток починають із ранньовесняного боронування (закритя вологи) зубовими боронами, коли верхній шар грунту досягне фізичної стиглості. Потім проводять дві культивації (на 10-12 та 8-10см) з розривом у часі, який потрібно для проростання бур`янів. Передпосівну культивацію краще робити буряковими культиваторами УСМК -5.4 А на глибину 3-4см.

Читать работу online по теме: ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИК А.

Якщо грунт пухкий та недостантьо вологий, то перед сівбою роблять коткування поля. Добрива для гречки Мінеральні добрива ефективно можна використовувати в основному удобрені, під час сівби, а на широкорядних посівах — і в підживленні. Фосфорно-калійні добрива слід вносити восени, азотні — під першу або другу весняну культивацію. Середні норми мінераль­них добрив під гречку становлять N30-60, Р45-60 і К30-60 кг/га.

Ефективно під час сівби в рядки внести Р 10 (або складні добрива). Якщо в основне внесення добрива не використовували, при першому міжрядному обробітку доцільно підживити широкорядні посіви гречки складними добривами по 20-30 кг/га д.р. Ефективне позакореневе підживлення гречки розчином борних добрив, які поліпшують живлення зав’язей і сприяють підвищенню врожаю. Урожай виросте ще на 10-25%, якщо застосовувати добрива в хелатних формах. Хелатні добрива (макро- й мікроелементи, що містяться в органічних сполуках) рослина засвоює майже повністю. Вносяться вони позакоренево, тобто по зеленому листу.

На один гектар достатньо 1-4 кг чи літри препарату. Щодо витрат на одну одиницю площі: хелатні коштуватимуть у 3-7 разів менше, ніж мінеральні. Сівба гречки на полі Круп’яні культури краще сіяти після стійкого прогрівання грунту на глибині 10 см до 10-12° С (календарно — це перша декада травня). Найвищі врожаї гречки можна одержати при сівбі з міжряддями 45 см, норма висіву кондиційного насіння 2,0-2,5 млн шт/га. Але їх рекомендується використовувати при можливості обробітку міжрядь.

Суцільні посіви дають нижчі врожаї, їх доцільно застосовувати у разі неможливості обробітку міжрядь в широкорядних посівах. При цьому норма висіву має становити 3-3,5 млн схожих насінин/га. Глибина заробки насіння гречки на легких грунтах 4-5 см, на важких 2-3 см.

Протруєння насіння гречки (вітавакс, 2,5 л/т) доцільно проводити разом з додаванням мікроелементів і фізіологічно — активними речовин Био-препарат ом LF -Ультрафіт (Гаупсин) норма 1-2 л/т. Застосування цього препарату підвищує урожайність та запобігає шкідникам. Догляд за посівами гречки Кірку, що утворюється на посівах гречки, знищують ротаційними мотиками або боронуванням легкими боронами впоперек напряму рядків. У посушливі весни, особливо в степовій зоні, післяпосівне коткування забезпечує помітний приріст урожаю. Ефективне боронування посівів упоперек напряму рядків у фазі утворення першого справжнього листочка, оскільки воно поліпшує аерацію ґрунту, зменшує забур’яненість. Приріст урожаю, за даними Львівського державного аграрного університету, після такого заходу становив 1—1,5 ц/га. На широкорядних посівах відразу після появи сходів проводять перший міжрядний обробіток ґрунту культиватором УСМК-5,4А на глибину 4—5 см.

Наступний міжрядний обробіток роблять на глибину 6—8 см з таким розрахунком, щоб посіви були чистими від бур’янів, а ґрунт розпушеним. Після зімкнення рядків міжряддя не розпушують. Хоча сорти Дікуль та Девятка є самозапильними, можна їх використовувати як медоноси. Тому на початку цвітіння доцільно підвозити пасіки безпосередньо до посівів гречки з розрахунку 2—3 вулики на 1 га площі. Урожайність при цьому підвищується на 3 ц/га і більше. Крім того, це значно збільшує медозбір.

Календарний план проведення захисних заходів на посівах греч ки проти хвороб та шк ідників Календарні строки проведення робіт Фенологічні фази Шкідливі організми та умови проведення заходу Зміст заходу та норми витратів препаратів Осінь-весна Допосівний період Обмеження поширення і розвитку хвороб на різних стадіях росту та розвитку. Розміщення культури по кращих попередниках, на полях, добре забезпечених вологою і чистих від бур’янів, уникати повторного посіву гречки, дотримання просторової ізоляції між товариними і насіннєвими посівами, дотримання збалансованого живлення рослин. Осінь-весна Допосівний період Обмеження осередків резервації збудників хвороб, зниження чисельності шкідників після збирання врожаю попередника, збереження вологи в грунті. Ретельна підготовка поля (лущення, зяблева оранка, ранньовесняне боронування, передпосівна культивація) внесення збалансованих доз мінеральних добрив N30-60, Р45-60. і К30-60 кг/га Квітень-травень Допосівний період Обмеження насіннєвої інфекції збудників хвороб, створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин, підвищення іх стійкості до хвороб та інших стресових чинників, підвищення урожайності, покращення якості продукціїї Протруєння насіння дозволеними препаратами вітавакс (2-3 кг/т) або фундазол (2-3 кг/т) та гуматами. Квітень-травень Передпосівний період Покращення росту і розвитку рослин на різних стадіях вегетації Обробка насіння препарат ом LF-Гаусин (Гаупсин) норма 3 л/т Квітень-травень Період сівби Формування посіву з підвищеною стійкістю проти комплексу шкідливих організмів Сівба в оптимальні сроки, коли температура грунту на глибині 10 см прогріється до 10-12.С. Внесення у рядки грунульованогого суперфосфату.

Травень Досходовий період Створення оптимальних умов для проростання насіння, появи сходів, росту і розвитку рослин. Коткування поля кільчасто-шпоровим котками, до сходове і після сходове боронування, 2-3-міжрядні розпушування грунту на широкорядних посівах. В суміші біопрепаратами.

Кафедра рослинництва Курсова робота на тему: «технологія вирощування ячменю ярого в умовах лісостепу» Виконав: студент ІV курсу ІІІ групи Агрономічного факультету Єщенко В’ячеслав Харків — 2011 ЗМІСТ TOC o 'Вступ. 3 РОЗДІЛ 1.БОТАНІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСКА КУЛЬТУРИ. Морфологія і систематика. Фенофази, етапи органогенезу. Режим живлення і життя.

8 РОЗДІЛ 2.Характеристика зони вирощування культури. Основні типи грунтів та їх характеристика. Температурний режим, режим вологості та інші особливості для сорту ячменю ярого Козак 11 РОЗДІЛ 3.Технологія вирощування.

Попередники, їх характеристика та обгрунтування. Типові сівозміни в даній зоні. Система удобрення культури. Система основного обробітку грунту. Способи передпосівного обробітку грунту. Підготовка насіння до сівби. Характеристика рекомендованих для зони сортів.

Система заходів догляду за посівами. Збирання врожаю, строки і способи збирання, організаційні заходи, первинна очистка насіння. Технологічна карта вирощування ячменю ярого сорту Козак. 30 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 33 ВСТУП Ярий ячмінь – цінна продовольча, кормова, технічна, скоростигла, пластична культура з великим розмаїттям форм.

Краще за інші ярі зернові витримує повітряну посуху, забезпечуючи добрі й сталі врожаї. Росте в основному в тих самих регіонах, що й пшениця.

Для виробництва пивоварного ячменю більше придатний західний регіон. Сучасні досягнення генетики і селекції дали змогу просунути культуру ячменю на північ.

Раніше ячмінь вирощували в основному для харчування у вигляді крупи, борошна, нині ж головним чином використовують на корм тваринам і в пивоварінні. Кілька років тому, виявлено в білку ячменю тригліцерид і токотриенол – речовини здатні значно знижувати рівень холестерину в крові. При додаванні незначної кількості цих речовин у корм птиці (25 частин на 1 млн. Частин всього корму) зменшувався вміст холестерину в її крові на 40%, без побічних явищ. Із зерна скловидного і крупнозерного дворядного ячменю виготовляють перлову і ячмінну крупи. Ячмінне борошно додають (10-15%) при випіканні житнього і пшеничного хліба.

Через низьку якість клейковини хліб з чистого ячмінного борошна малооб’ємний, слабопористий, швидко черствіє. Із зерна ячменю виготовляють сурогат кави, екстракти солоду. В 1 кг зерна міститься 1,2 кормові одиниці і 100 г перетравного протеїну. Зерно ячменю – високопоживний дієтичний корм з високим вмістом енергії для більшості тварин. Широко використовується для відгодівлі свиней.

Сало при цьому отримують щільне, зернистої будови, приємне на смак. До складу комбікормів включають 30-50% подрібненого ячменю, при беконній відгодівлі свиней — 60-70% ячменю у складі комбікорму. Зерно ячменю містить багато білку (9-12%), вуглеводів (70-75%). Вміст пентазонів 7-11%, сахарози – 1,7-2%, клітковини – 3,8-5,5%, жиру – 1,6-2,0%, золи – 2-3%. Є також ферменти, вітаміни (групи В,D, Е, каротин). Протеїн ячменю помірної розчинності і задо­вільного амінокислотного складу (в 1 кг зерна міститься 5,5 г лізину, 1,7 г триптофану, 2 г метіоніну, 1,9 г цистину). Кормові властивості ячменю значно кращі, ніж пшениці.

Якщо для нормальної годівлі тва­рин у білку ячменю не вистачає 20% лізину, то в білку пшениці – 43%. Ячінь у групі зернофуражних культур за площею посіву займає друге місце. За континентами посіви його розміщені так: Європа – 14,8 млн. Га, Азія – 12,2, Північна Америка – 6,9, Африка – 5,5, Океанія і Австралія – 2,5, Південна Америка – 0,6 млн. Серед країн за посівами ячменю першість належить Росії, друге місце – Казахстану, третє – Канаді. В Україні посівна площа ячменю ярого складає 4,0 – 4,5 млн. Середня врожайність близько 22 ц/га.

Найвищі врожаї одержано в європейських країнах: у Бельгії – 56,5, Швейцарії – 63,5, Франції – 54,4, Нідерландах – 59,1, Великобританії – 53,7, Ірландії – 60,0, Німеччині – 50,6, Угорщині – 26,4, в Австрії – 54,1 ц/га3;4. Загальний вигляд посіву ячменю ярого РОЗДІЛ І. БОТАНІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КУЛЬТУРИ.

Морфологія і систематика Родина Poaceae Barnhart, рід Hordeum L., вид Hordeum vulgare L. Форма – annua – ячмінь ярий. Поширені 2 підвиди ярого ячменю: Hordeum vulgare – шестирядний, H. Distichum – дворядний. Серед Hordeum vulgare найбільш поширений різновид палідум (var.

Pallidum Ser.). Distichum найпоширеніший різновид нутанс (var. Nutans Schubl).

Крім зазначених, у підвиду вульгаре в культурі поширені різновиди: var. – рікотензе, var.

Parallelum Korn. – паралелям, var. Серед дворядних: медікум – var. Medicum Korn., еректум – var.

Erectum Schubl, нудум – var. Nudum L., персі кум – var. Persicum Korn. Однорічна трав’яниста рослина. Коренева система мичкувата.

Розрізняють коріння первинне (зародкові) і вторинне (вузлові). Зародкове коріння формується з корінця зародка і продовжує розвиватися і зберігати свої функції до кінця вегетації рослини. Вторинне коріння утворюється з нижніх підземних вузлів стебла в поверхні ґрунту. Висота стебла сильно варіює від 45 до 160 см залежно від умов вирощування. Довжина міжвузлів збільшується від основи до вершини стебла. Товщина стебла складає 1,7-6,5 мм.

Сильне зниження товщини стебла у верхньому міжвузлі приводить до ламкості колоса і, отже, до великих втрат при збиранні врожаю. Листя розташоване почергово. Листок складається з листової піхви і листової пластинки. Листова пластинка відгинається від стебла під гострим кутом, утворюючи з бічних сторін в основі рогоподібні вушка, що заходять кінцями один за одного.

Вушка мають білясте забарвлення, інколи забарвлені антоціаном у фіолетовий колір3. Форма і забарвлення вушок є сортовими ознаками. Стебло, листова піхва, листок і колос в ячменю часто покриті восковим нальотом різної інтенсивності, найяскравіше вираженим в посушливих умовах. Верхній листок менше за розміром, але схожий формою з тим, що пролягає нижче.

Найбільш типовим вважає листя другого ярусу зверху. Довжина листка складає 8-25 см, а ширина — 0,4-3,2 см. Листова пластинка має відмінності по інтенсивності зеленого забарвлення.

Суцвіття – колос, без кінцевого плодоносного колоска. Колос складається з колінчастого плоского колосового стрижня і сидячих колосків (квіток), розташованих поперемінно в його виїмках. Довжина члеників колосового стрижня вагається від 2 (щільноколосі форми) до 4-5 мм (рихлоколосі). Кожен колосок в ячменю одноквітковий і утворює одну зернівку. В шестирядних ячменів зазвичай по 3 плідних колоска на кожному уступі колосового стрижня. Дворядні ячмені несуть лише серединний плодоносний колосок, два бічних залишаються безплідними.

Колос має 2 колоскові і 2 квіткові луски (зовнішня і внутрішня), одну зав’язь, 3 тичинки і 2 лодікули. Колоскові луски можуть бути вузькими, лінійно-ланцетовими (шириною до 1 мм) або широкими (до 2 мм), опушеними волосками або гладкими і часто з дуже тонким остюком.

Форма і характер опушення колоскових лусок є константними ознаками і використовуються при апробації сортів. Внутрішня квіткова луска прилягає до колосового стрижня. Вона має двокілеву форму і завжди безоста. Зовнішня квіткова луска у верхній частині переходить в остюк зазублену або гладку, довгу або коротку. Фуркатні ячмені замість остів мають лопатеві, трьохвильчаті придатки – фурки.

У окремих випадках квіткова луска не має ні остів, ні фурок. Квітки в ячменю двостатеві. Андроцій складається з 3 тичинкових ниток, що несуть на кінцях пильовики. Зав'язь одногніздна, з однією сім’ябрунькою яйцевидної форми. Запліднення зазвичай відбувається власним пилком даної квітки (клейстогамія). Перехресне запилення в культурного ячменю є виключенням, а автогамія – звичайним явищем для більшості сучасних сортів. Плід – зернівка довжиною 7-10 мм і діаметром 2-3 мм.

Форма зернівки ромбічна, подовжена або еліптична, забарвлення — жовта, зелена, коричнева, фіолетова. Маса 1000 зерен 37-48 г4. Фенофази, етапи органогенезу Фаза – це стан рослин, який характеризує наявність певних зовнішніх ознак, відрізняється кількістю органів, кольором, консистенцією.

Визначають візуально і якщо 75% увійшло у ту фазу, то фаза наступила 1. Проростання (фаза шильця) – поява на поверхні ґрунту першого листа, який покритий колеоптилем. Сходи – на поверхні з’являється перший справжній листок. Швидкість проходження фази залежить від вологості ґрунту, t 0, глибини загортання насіння, механічного складу ґрунту, біологічних особливостей сорту. У ячменю сизувато-зеленого кольору, з восковим нальотом. Кущіння – поява: вузлів кущення на глибині 1,5 – 3 см; вторинні корені(вузлові), які виходять із вузла кущення; пагони кущення. Стебло ще відсутнє.

Вихід в трубку – початок росту стебла в довжину. Видовження міжвузлів головного стебла. Колосіння – наступає, коли колос виходить із піхви верхнього прапорцевого листка на 1/3.

В цей період посилено ростуть листки, найбільша S поверхні верхнього прапорцевого листка. Цвітіння – до викидання колосу. Колос знаходиться в піхві верхнього листка, тому ячмінь типовий самозапилювач. Налив – проходить в декілька етапів. «Етапи утворення зерна» Етапи утворення зерна Стан і стиглість зерна Період дозрівання Вологість зерна,% Формування Студенисто – рідкий стан 10-12 днів після запилення 95-80 Налив Молочний 20-25 днів 70-65 Тістоподібний 50-40 Дозрівання Воскова стиглість Початок 40-36 Середина 35-25 Кінець 24-20 Повна стиглість Початок 20-18 Кінець 17 і менше Пластичні речовини із вегетативних органів починають пересуватися у суцвіття і відкладатися в зерні у вигляді крохмалю, білка і жиру8. Для забезпечення збільшення врожаю та якості насіння застосовують Нутрівант Плюс, для позакореневого підживлення ячменю9. Технологічна схема застосування « Нутріванта Плюс » 1.3.

Режим живлення і життя Рослина довгого дня, при скороченому світловому дні в нього затягується період вегетації, особливо колосіння. Стадія яровізації – 2–5 ºС протягом 5–10 днів. Для проходження світлової стадії яровізації, велике значення має не тільки тривалість дня, але й інтенсивність освітлення в цей період. Ячмінь – культура скоростигла, вегетаційний період в залежності від сорту складає від 60 до 110 днів. Здатність кореневої системи ячменю засвоювати поживні речовини набагато більша ніж в озимої пшениці. Є типовою самозапильною культурою.

Цвітінння відбувається при появі на поверхні 1/3 колосу. Квітки в період цвітіння закриті. При підвищенні температури і високій вологості повітря цвітіння може проходити при розкриванні квіток. З урожаєм 1 ц зерна ячменю з ґрунту виноситься менше основних елементів живлення, ніж при вирощуванні озимої пшениці, жита й тритикале: азоту — 2,5 кг, фо­сфору — 1,1, калію — 1,8 кг. Проте через недостатньо розвинену ко­реневу систему для нього потрібні ґрунти родючі, добре забезпечені поживними речовинами в легкодоступній для рослин формі.

Тест на охранника 4, 5, 6 разряд - Тест для проверки уровня подготовки частных охранников 4, 5, 6 разряда. Экзаменационные билеты чоп 4 разряда. Тест содержит официальные вопросы, и позволяет подготовиться к квалификационному экзамену на получение лицензии частного охранника.

Відношення до тепла: Насіння проростає при темпе6ратурі 1-2 ºС, оптимальна – 20-22 ºС. Сходи витримують приморозки до -7-8 ºС.

В період цвітіння та дозрівання дуже чутливий до незначних приморозків. На початку проростання зародок може витримувати до -1,5− -3 ºС. Серед інших зернових ячмінь найкраще буде витримувати підвищення температури до +40 ºС. Відношення до вологи: Серед хлібів І групи є найбільш посухостійкою культурою. Транспіраційний коефіцієнт – 403.

В посушливих районах дає набагато більші врожаї ніж пшениця. При температурі +38-40 ºС продихи листків втрачають здатність закриватися через 25-30 год., тоді як у пшениці при цій температурі параліч диханні настане через 10-15 год. Підвищена жаростійкість ячменю призводить до скоростиглості, а також до здатності більш інтенсивно використовувати поживні речовини на перших етапах розвитку. Відношення до ґрунтів: Вирощується практично в усіх кліматичних зонах нашої країни. РН ґрунту 6,8-7,5. Менш вибагливий ніж озима пшениця.

Найбільш придатні для вирощування родючі структурні грунти з глибоким орним шаром. Малопридатні торфяні, кислі, засолені5.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОНИ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО 2.1. Основні типи ґрунтів та їх характеристика Поширеними ґрунтами в Лісостепу є мало- і середньогумусні типові чорноземи, опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти. Будова профілю чорнозему в найтиповішому вигляді така: Не –степова повсть; Н – гумусовий, темно-сірий горизонт, зернистий, пухкий, перехід поступовий; Нр – верхній перехідний, темно-сірий, дещо світліший за попередній, з плямами, кротовинами, грудкувато-зернистий, перехід поступовий; Р h к – нижній перехідний, сірувато-бурий до палевого, язики і затікання гумусу, кротовини, грудкуватий, переважно карбонатний, перехід поступовий; Рк – материнська порода, переважно палевий пухкий карбонатний лес. Типові чорноземи. Зустрічаються в південній частині Лісостепу.

Мають найхарактерніші морфологічні ознаки чорноземів: потужний гумусований профіль (80 см), неглибоке залягання карбонатів (у верхньому перехідному горизонті або в його нижній частині), Е-І перерозподіл відсутній, СаСО3 у вигляді псевдоміцелію або трубочок. За гранулометричним складом чорноземи переважно суглинкові, у більшості підтипів відсутні помітні зміни мулистої фракції за профілем, лише в опідзолених існує невеликий її перерозподіл. Хімічний склад чорноземів характеризується рівномірним розподілом SiО2 та R2О3 за профілем, за винятком опідзолених. У Н-горизонті акумулюються N, P, S та інші біофільні елементи, більшістю грунти вилугувані від водорозчинних сполук. Гумусу в чорноземах багато, до 12%, гумусовий профіль прогресивно-акумулятивний, склад гумусу гуматний, гумусові кислоти високо конденсовані, переважають їх фракції, пов'язані з Са, майже цілком відсутні вільні фульвокислоти. Максимальний вміст гумусу в чорноземах типових, на північ та на південь від зони їх розповсюдження кількість гумусу зменшується Опідзолені чорноземи особливо часто зустрічаються в західному Лісостепу на високих добре дренованих вододілах. Головна морфологічна ознака – наявність білястої присипки в нижній частині Н, де виділяється самостійний опідзо-лений горизонт Н(е), під яким залягає буруватий Нр(і) із зачатками горіхуватої структури, незначним лакуванням граней структурних відмін, гумусовими примазками, присипкою SiO2 Карбонати вимиті аж у материнську породу, де знаходяться у вигляді журавчиків, часто грунт взагалі не закипає у зв'язку з сильною вилугуваністю.

Темно-сірі опідзолені грунти залягають на широких вододільних просторах, а використовують їх переважно як орні землі. Сформувались на лесовидних суглинках під покривом лісової та трав'янистої лучно-степової рослинності в умовах достатнього атмосферного зволоження. Їх загальна площа в колгоспах і радгоспах становить 42 340 га, з них 37 245 ріллі. За механічним складом ці грунти легко- та середньосуглинисті. З аналізів видно, що верхні горизонти збагачені фракціями пилу. Перерозподіл мулу по профілю не простежується так різко, як у світло-сірих грунтів. Темно-сірі опідзолені грунти в орному шарі містять у середньому 2,6—2,8% гумусу, кількість якого поступово зменшується з глибиною.

Ці грунти менш кислі, ніж попередні. Сольове рН в середньому становить 5,5. Гідролітична кислотність ще досить висока — 4,5 мг-екв. На 100 г грунту, насичення основами становить 74,4%. Рухомих форм фосфору в орному шарі в середньому є 7,0, калію — 7,25 мг на 100 г грунту1.

Температурний режим, режим вологості та інші особливості для сорту ячменю ярого Козак. Вимоги до температури. Сорт – невимогливий до тепла. Мінімальна температура проростання насіння 1-2°С, оптимальна- 15-20°С. Сходи витримують приморозки -3-4°С, а іноді й до -6°С. Біологічний мінімум для з’явлення сходів 4-5°С.

Мінімальна температура для формування генеративних органів 10-12°С. Для швидкого розвитку кореневої системи, кущіння і формування колоса (від з’явлення сходів до виходу в трубку) необхідна помірна температура в межах 12-20°С. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин у період вегетації 18°С. Легко витримуючи підвищення температури до 38-40°С. За такої температури продихи не паралізуються впродовж 25-35 год., тоді як у ярої пшениці вже через 10-17, а у вівса — навіть через 5 год., настає їх параліч.

Вимоги до вологи. Козак – посухостійкий сорт і відзначається високопродуктивною витратою вологи на створення одиниці органічної речовини.

Проте на початку вегетації в недостатньо розвинена коренева система і рослини погано переносять весняні посухи. Тому запізнення з сівбою може спричинити недружне з’явлення сходів і сповільнення розвитку рослин на пізніших фазах росту. Під час виходу в трубку, колосіння, цвітіння і початку формування зерна сорт вимогливий до вологи, але надлишок опадів за високих температур на багатих на поживні речовини ґрунтах викликає надмірне кущіння, інтенсивне наростання біомаси, що спричинює вилягання. Сорт ячменю ярого має високу повітряну посухостійкість, порівняно з пшеницею та вівсом, і більшу стійкість до високих температур і запалів.

Вищі урожаї формуються на ґрунтах з високою водо утримуючою здатністю, нижчі — на ґрунтах, що погано зв’язують вологу. Вимоги до світла. Сорт належить до групи культур довгого дня, тому в північних районах вегетаційний період менше, ніж на півдні, де світловий день коротший. Тривалість вегетаційного періоду у сорту ячменю Козак – 87 днів. Має слаборозвинену кореневу систему, тому краще росте на родючих, добре забезпечених поживними легкодоступними речовинами ґрунтах.

Урожайність його різко знижується на заболочених ґрунтах, недостатньо розпушених, з близьким заляганням ґрунтових вод. Разом з тим погано росте на легких піщаних ґрунтах, дуже пригнічується на кислих торфовищах (при рН. Спосіб сівби. На практиці все ще переважає рядковий (15 см) спосіб сівби (сівалки С3-3,6А; С3-3,6А-03; СЗ-3,6А-04; СЗ-5,4; СЗ-5,4-03; СЗ-5,4-06). При інтенсивній технології вирощування ярого ячменю перевагу має вузькорядний (7,5 см) спосіб сівби.

Краще використовувати сівалки СЗЛ-3,6; СЗ-3,6А-04; СЗ-3,6А-02; СЗ-5,4-04 та ін.). Використання імпортних сівалок, які в більшості випадків розміщують рядки на відстані 12 см, теж має переваги над звичайним рядковим способом. Глибина сівби. Оптимальна глибина сівби при сприятливих умовах 2-4 см.

На легких ґрунтах сіяти необхідно на 1-2 см глибше. При запізненні із строком сівби і мілкому загортанні насіння посіви обов’язково необхідно прикоткувати для кращого контакту насінини з ґрунтом і надходження вологи з глибини ґрунту. Норма висіву. У Лісостеповій зоні оптимальною нормою висіву вважається 4,5 млн/га Збільшують норму висіву при пізніших строках сівби, низькій якості підготовки ґрунту та для слабо-кущистих сортів. На 1 га висівають орієнтовно 160-220 кг/га насіння. На полях з високою культурою землеробства, де забезпечується польова схожість на рівні 80%, а загальне виживання рослин в межах 70-75%, на високих агрофонах можна застосовувати знижені норми висіву — 3,0—4,0 млн./га схожих насінин.

Строки сівби. Насіння може проростати при температурі 1-3°С тепла. Сівбу проводять у ранні строки, як тільки дозволяє стан ґрунту.

Критерієм початку сівби є стиглість ґрунту, коли досягається якісне його кришення при обробітку. Ярий ячмінь необхідно посіяти впродовж 5-7 днів від настання фізичної стиглості ґрунту. Сівбу необхідно завершити не пізніше другої декади квітня навіть в умовах пізньої весни12;13. Характеристика рекомендованих для зони сортів Таблиця 3. Назва Характеристика Авгій Миронівський інститут пшениці ім. Ремесла УААН.

Різновид — нутанс. Рослини середньої висоти, мають слабовиповнену соломину, остюки із сильним антоціановим забарвленням кінчиків, довші за колосок. Колос дворядний, циліндричної форми, дуже нещільний та довгий.

Сорт середньостиглий, в умовах Лісостепу за 89-98 днів, напівінтенсивного типу. Ок 011 93. Середня врожайність за роки державного сортовипробування — 43,6-45,7 ц/га, що на 4,9-5,3 ц/га перевищує стандарт. Виявляє стійкість проти борошнистої роси та гельмінтоспоріозу. За показниками якості зерна, належить до сортів пивоварного призначення.

Білка має 11,4%, екстрактивність — 80 відсотків. Баланс Хай ленд Драйв Бленхейм, Канада Різновид — нутанс.

Рослини середньої висоти, мають слабовиповнену соломину, остюки із сильним антоціановим забарвленням кінчиків, довші за колосок. Колос шестирядний, циліндричної форми, середньої довжини та щільності. Сорт середньостиглий, вегетаційний період — 84-96 днів, інтенсивного типу. За роки випробування на державних сортодослідних станціях збирали середній урожай 47,1-53,2 ц/га, що на 8,8-12,1 ц/га більше за стандарт.

Потенційна можливість сорту — 90 ц/га. Стійкий до вилягання, осипання; посухостійкість середня. Пивоварні якості добрі. Білка має 11,5%. Стійкий проти борошнистої роси.

Виклик Інститут рослинництва ім. Юр'єва УААН Рослини низькі, соломина слабовиповнена, остюки із сильним антоціановим забарвленням на кінчиках, довші за колосок. Колос дворядний, циліндричної форми, нещільний та довгий. Сорт — середньоранній, вегетаційний період — 88-98 днів, напівінтенсивного типу. За роки випробування в закладах експертизи збирали середній урожай 45,6-51,2 ц/га, що на 7,3-10,4 ц/га більше за стандарти. Стійкий до вилягання, осипання.

Належить до сортів пивоварного призначення. Білка має 10,6-11,7%.

Еней Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН Сорт дворучка (альтернативного типу розвитку), для ярого та озимого висівання. Рослини середньої висоти, остюки із сильним антоціановим забарвленням на кінчиках, довші за колосок. Колос із слабким восковим нальотом, дворядний, циліндричної форми, середньої довжини та нещільний. Сорт середньоранній, дозріває за 80-94 дні, що на три-чотири дні раніше за стандарт. Зерно велике, жовте, маса 1000 зернин — 45,6 г, інтенсивного типу.

Високоадаптований для будь-яких умов вирощування, має підвищену посухостійкість. Слабко уражується гельмінтоспоріозом і твердою сажкою. Під час експертизи за роки випробування отримали середній урожай 54,5-55,7 ц/га, що на 13,7-17,4 ц/га більше за стандарт. Ебсон 'Плант Селект' — товариство з обмеженою відповідальністю Рослини низькі, соломина слабовиповнена, остюки з помірним антоціановим забарвленням на кінчиках, довші за колосок. Колос дворядний, циліндричної форми, нещільний та середньої довжини.

Сорт середньостиглий, вегетаційний період — 90-97 днів, стійкий до вилягання, осипання. Посухостійкість вища за середню, інтенсивного типу. За роки експертизи збирали середній урожай 49,9-50,3 ц/га. Запізнення із сівбою на п'ять-десять днів призводить до значного недобору врожаю. Потенційна можливість сорту — 105 ц/га. Пивоварні якості добрі. Білка має 11,3%, плівчастість — 8-9%, екстрактивних речовин — 82.

Вакула Заявник СГІ. Різновидність — паллідум. Кущ прямостоячий, листки не опушені, проміжні, зелені.

Колос шестирядний, середньої довжини (7-9 см), середньої щільності (на 4 см колосового стрижня 10-11 члеників), неламкий, слабо пониклий, прямокутної форми з переходом у ромбічну, солом'яно-жовтий. Остюки довгі — 14-18 см, злегка розлогі, тонкі, еластичні, слабо зазубрені, у верхній частині жовті, при обмолоті легко відділяються.

Висота рослин 65-75 см. Зернівка видовжено-овальна, розмір 13×14 мм, жовта, вирівняна. Маса 1000 насінин 44г. Середньостиглий, дозріває за 80 днів. Сорт має групову стійкість до сажкових хвороб, борошнистої роси, гельмінтоспоріозу. На державних сортодослідних станціях отримали середній врожай 48,4 ц/га, що на 8,8 відсотки більше стандартів.

Потенційна можливість сорту 105 ц/га. Козак ХНАУ ім. Сорт середньостиглий, вегетаційний період 85-90 днів. Стійкий до вилягання. Стійкий до ураження хворобами. Придатний до вирощування за інтенсивною технологією. На Крижопільській сортостанції Вінницької області урожайність сорту становила 67,6 ц/га.

Має високі пивоварні якості зерна. Екстрактивність – 79,7%, вміст крохмалю – 64,0%, білка – 10,3-10,5%. Занесено до Реєстру сортів рослин України з 2004 р. Докучаєвський 15 ХНАУ ім. Сорт середньостиглий, вегетаційний період 85 днів. Стійкий до вилягання та осипання.

Стійкий до ураження хворобами. Високоврожайний, за сприятливих умов здатний давати більше 50 ц/га. Має високі пивоварні якості зерна. Екстрактивність – 79,9%, вміст крохмалю – 63,4%, білка – 10,5-10,9%.

Занесено до Реєстру сортів рослин України з 2003 р. Система заходів догляду за посівами О бприскування посівів ячменю дозволеними фунгіцидами. При виборі фунгіциду перевагу слід віддавати найбільш екологічно безпечним (малі норми витрати), економічно вигідним (низька ціна), ефективним препаратам (висока технічна ефективність) із широким спектром дії проти збудників хвороб ячменю. Протикореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу, бурої іржі, фузаріозу колоса, церкоспорельозу можна застосовувати біопрепарат Агат 25 К, т.п. Перше обприскування ярого ячменю фунгіцидами у більшості випадків співпадає з пізньою фазою кущіння рослин – до початку формування стебла. У випадку, якщо борошниста роса, ринхоспоріоз та інші плямистості є загрозливими, тоді обробку рослин розпочинають трохи раніше – на початку кущіння рослин (Табл.3)2. Боротьба із шкідниками.

Основу системи захисту від шкідників складає комплекс агрозаходів, який перешкоджає поширенню шкідників, підвищує витривалість рослин до пошкоджень. До найефективніших методів належать сівозміна, рання зяблева оранка, оптимальні строки сівби та норми висіву, підбір стійких сортів2. Фізико – хімічна характеристика інсектицидів, рекомендованих для застосування на ярому ячмені Назва шкідливого організму Назва та синонім препарату Хімічна формула та назва д. Препаративна форма Група за хімічним складом Злакові блішки Бі-58 новий Диметоат, 40% к.е. Концентрат емульсії Інсектициди Золон Фозалон, 30% к.е. Концентрат емульсії Інсектициди П’явиця синя Ф'юрі Зета-циперметрин 10%в.е.

Водяна суспензія Інсектоакарацид Карате Лямбда-цигалотрин, 5% к.е. Концентрат емульсії, концентрат суспензії Інсектоакарацид П’явиця звичайна Сумітіон Фенітротіон, 50%к.е. Концентрат емульсії Інсектициди 3.9. Збирання врожаю, строки і способи збирання, організаційні заходи, первинна очистка насіння Спосіб збирання визначається погодними умовами, забур’яненістю полів та ін. Передчасне збирання зменшує урожай зерна і його якість. Роздільний спосіб застосовують при стійкій сонячній погоді на забур’янених посівах, при наявності підгону і підсіву трав.

У валки косять жатками ЖВН-6Б; ЖВП-4,9; ЖВП-6,4 та ін. Всередині і не пізніше кінця воскової стиглості, коли пожовтіє більше 80% колосся, а вологість зерна становить 30-33%.

Підбирають валки не пізніше ніж через 3-4 дні, коли вологість зерна зменшується до 14-18%. Прямим комбайнуванням збирають низькорослі, зріджені посіви, чисті від бур'янів, без підгону. Збирають при настанні повної стиглості, коли зерно має 14-17% вологи. Запізнення зі збиранням зазвичай призводить до істотних втрат зерна. Зерно ячменю достигає швидко.

Після достигання колос поникає вниз і легко обламується, тому збирати врожай необхідно у стислі строки, найкраще зібрати за 4 – 5 днів. За даними Синельниківської сортодільниці Дніпропетровської області при збиранні ячменю в повній стиглості зерна врожай його становив 33,4 ц/га, а через 10 днів – 29,1 ц/га. На 7-й день після настання повної стиглості фізіологічний зв’язок зерна з рослиною припиняється, крохмаль переходить у розчинні форми вуглеводів і витрачається на дихання, що призводить до зменшення маси 1000 зерен. Зернову масу, призначену для тривалого зберігання, висушену до вологості, нижче критичної, зберігають у сухому стані. При цьому висота насипу не має значення.

Температура зберігання сухого зерна хоч і несуттєво, але впливає на інтенсивність його дихання, тому завжди краще, коли вона нижча (у сховищах, під навісами тощо). Тимчасово або постійно (наприклад, зерно ячменю пивоварного) зберігають вологим (15-16%) в охолодженому режимі (з температурою нижче плюс 10°С). Зернову масу вологістю понад 19% краще охолоджувати до плюс 5-6°С. Регулярно необхідно вести спостереження за температурою, зараженістю, вологістю, органолептичними показниками. Температуру свіжозібраного зерна (перші три місяці) вологого і сирого вимірюють щодня; зерна середньої сухості — один раз на три дні; зерна сухого — не рідше одного разу на 15 днів; охолодженого вологого чи сирого — не рідше двох разів на декаду. На зараженість шкідниками перевіряють щодекади при температурі зерна вище плюс 10°С, один раз на 15 днів — при температурі нижче 0°С.

Зразок для встановлення зараженості відбирають на глибині 0,5-0,8 м у темніших і менш вентильованих місцях. Органолептичні показники (запах, забарвлення) визначають завжди перед визначенням будь-якого іншого показника якості зерна.

Вологість вимірюють при тривалій зміні метеорологічних умов (більш як два тижні). Вміст вологи та сміттєвих домішок визначають обов’язково для партій зерна, які надходять або призначені для відвантаження. Якість продовольчого зерна та зерна насінного призначення визначають за показниками і в терміни, передбачені для зерна відповідного цільового призначення. Тимчасово зберігають зерно на токах під навісами, розміщуючи його невисокими буртами, зручними для догляду за ними. На постійне зберігання сухе зерно краще розміщувати в зерно- та насіннєсховищах високими насипами (3 м і більше), забезпечуючи можливість контролю за його зберіганням7.

Зберігання зерна у сховищах 3.10. Технологічна карта вирощування ячменю ярого сорту Козак Таблиця 6. Попередник – цукровий буряк. Технологічні операції Строки проведення. Якісні показники. Склад агрегату. Оранка (відразу після збирання) Під попередник (цукровий буряк) внесено 25 т/га компосту.

10 місяць – І декада. Глибина оранки 20-22 см.

Внесення добрив (N 45Р 3 0К 3 0). Т–150 + ПЛН – 5–35. Снігозатримання 1–2 місяць – І–ІІІ декада.

Інтервал 10–15 м. Через 15–20 днів повторно. ДТ–75 + СВУ–2,8. Ранньовесняне боронування + шлейфування (впоперек оранки) 4 місяць – І декада.

Технологічна Карта Вирощування Гречки

Глибина боронування 6–7см. Т–150 + 24 БЗТУ–1,0 + 7 ШБ–2,5.

Передпосівна культивація + боронування 4 місяць – ІІ декада. Глибина культивації 4–5 см МТЗ–80 + КПС–4,0. Посів Перед посівом насіння протруюють фундазолом (2–3 кг/т). 4 місяць – ІІІ декада (початок).

Глибина загортання насіння 4–5 см. Під час сівби внесення мінеральних добрив у рядки – гранульований суперфосфат – 10–15 кг/га фосфору. МТЗ–80 + СЗ–3,6. Догляд У разі виявлення на рослинах ознак борошнистої роси, іржі посів у фазі кущення обприскують тілтом (0,5 л/га). Для знищення клопа–черепашки, обприскування розчином метафосу (0,7–1 кг/га).

Гербіцидами знищують бур’яни: двосім’ядольні одно-і багаторічні – розчином лонтрелу (0,3–0,6 кг/га). МТЗ–80 + ОПШ–15–01. Збирання 7 місяць – ІІІ декада. Збирання прямим комбайнуванням при вологості зерна 15–18%. Комбайн «CLAAS LEXION–580». Очищення 8 місяць – І декада.

Після обмолоту зерно очищають, доводять його вологість до 14–15% і використовують за призначенням. Зерноочисна машина «Петкус» ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Важливою технологічною особливістю вирощування ячменю є науково обґрунтоване застосування добрив і засобів захисту рослин. Так, при використанні мінеральних добрив необхідно враховувати дані агрохімічного аналізу про наявність поживних речовин у ґрунті в засвоюваній рослинами формі і раціональне їх співвідношення. Високі врожаї неможливі без мікроелементів, потреба в яких не задовольняється у повному обсязі. Засоби захисту рослин слід застосовувати виходячи з економічного порога шкідливості хвороб, бур’янів та шкідників, а також із міркування безпеки для здоров’я людей і навколишнього середовища.

Технологічна Карта Вирощування Гороху

Враховуючи те, що з 1992 року в сільському господарстві у 4,5 раза зменшення мінеральних добрив і в 1,5-2 рази засоби захисту рослин, головною умовою подальшого розвитку виробництва зерна є формування інтенсивних технологій, які постійно вдосконалюються й доповняються новими елементами. При цьому велике значення мають обґрунтування машин, створення їх комплексів для без – і маловідхідних технологій, які повинні забезпечувати економію енергії і матеріальних ресурсів. Для високоефективної організації виробництва зерна необхідна добре розвинена матеріально-технічна база. У тих господарствах, де було досягнуто високого рівня розвитку матеріально-технічна бази і інтенсивності зернового господарства, врожайність зернових культур на 10-25% перевищувала середні показники інших держав. В сільському господарстві виробниче середовище визначає особливий характер еволюції культурних рослин через селекцію, яка є наукою, мистецтвом і важливою галуззю і тісно пов’язана з насінництвом. Функцією селекції є створення нових сільськогосподарських культур для збільшення виробництва та поліпшення якості продукції.

Основою виробництва сільськогосподарських культур є добре відлажене насінництво. СПИСОК ВИКОРИСТА НОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Гудзь В.П.

– К.: Урожай, 1996. Євтушенко М.Д. – К.: Вища освіта, 2004.-. 168-197, 218-262, 298-315.

Зінченко О.І. – К.: Аграрна освіта, 2001.-. Зозуля О.Л. Селекція і насінництво польових культур. – К.: Урожай, 1993.-.

– К.: Видавничий Дім «Слово», 2008.-. Спеціальна селекція і насінництво польових культур: навчальний посібник; за ред.

Юр’єва НААН України, 2010.-. Танчик С.П.

Технологія виробництва продукції рослинництва. Фурсова Г.К. Рослинництво: лабораторно-практичні заняття. Зернові культури. Навчальний посібник. – Харків: ТО Ексклюзив, 2004.- 113-124. m.ua (станом на р.).

ua.net/plant(станом на р.). v.ua(станом на р.). (стано м на р.). (станом на р.) Похожие статьи. Технологія вирощування кукурудзи на зерно в умовах лісостепу.docx ЗМІСТВступ РОЗДІЛ 1.БОТАНІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСКА КУЛЬТУРИ1.1. Морфологія і систематика 71.2. Фенофази, етапи орга.

WRL0001.tmp.doc МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇХАРКІВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯМАЛО. СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО З ЗАСТОСУВАННЯМ МУТАГЕНЕЗУ.docx Міністерство аграрної політики УкраїниХарківський Національний аграрний університетімені В.В. Докучаєва&.

Сахарная кукуруза. Народнохозяйственное значение. Сахарная кукуруза (Zea ma-ys saccharata Sturt.) относится к семейству Мятликовые или Злаковые (Роасеае или Graminae).

Отличается от други. Выращивание кукурузы сахарной Выращивание кукурузы сахарной. Чтобы довести объемы выращивания сахарной кукурузы в нашей стране до оптимальных показателей (3 кг свежих початков ежегодно на одного жителя страны), нужно.